силуетитися
СИЛУЕТИТИСЯ, иться, недок., поет. Виднітися, виділятися силуетом. Я люблю тебе, душевного поета, Той мені Єсенін - синій «сон» ... Тихо так тополя силуе-титься, І його рядки, як меду сот (Ю. Янов., V, 1959, 78); Мчаться і мчаться... куди?.. невідомо. Може, душа - цей далекий свисток?! Прямо - трюмо, й силуетиться в ньому темний юнак і круг шиї - платок (Сос., I, 1957, 304).