тайн
ТАЙН, -а, ч. 1. У громадській споруді Бірми – зала, присвячена знаменній події, одній або кільком видатним особам; призначалася для релігійних церемоній. 2. Елемент каркасу дерев'яної житлової будівлі Бірми у вигляді стійки або колони.
тайна
ТАЙНА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що таємниця. Намагалася [Василинка] розгадати таємницю дорослих, бо всі вони, починаючи із старших дівчат, мали якісь тайни (Стельмах, II, 1962, 74); Ось місце те, зв'язане з історією усієї Гуцульщини.. Дійсно, тут [у Сокільському] може розбуджуватися фантазія.. Звідси близько до якихось тайн природи (Хотк., II, 1966, 408).
@ Заховати в тайні див. заховувати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тайна | тайни |
Родовий | тайни | тайн |
Давальний | тайні | тайнам |
Знахідний | тайну | тайни |
Орудний | тайною | тайнами |
Місцевий | на/у тайні | на/у тайнах |
Кличний | тайно | тайни |