тай-чі
ТАЙ-ЧІ, невідм., ж. Система вправ, розроблена даоськими монахами, в її основі – єдине ціле протилежних космічних сил інь і янь, вчення про які можна зустріти у багатьох східних єдиноборствах; тренування складаються з медитації та фізичних вправ (плавні наклони і повороти підпорядковані принципу кругового руху); подібна техніка укріплює імунітет, загартовує м'язи, а також сприяє попередженню остеопорозу у людей похилого віку.