таловина
ТАЛОВИНА, ини, ж. 1. Частина землі, з якої зійшов сніг. На пагорбах і вздовж вибоїв - великі чорні плями таловин. Вони парують прозорою перлистою парою (Тулуб, В стену... 1964, 7); Сонце все їло й їло сніг, і вже скрізь, куди не глянь, - увесь степ чорнів латками таловини (Донч., Ю. Васюта, 1950, 163).
2. Тала вода. День видався сонячний, була відлига, і з ринви бляшаного сільбудівського даху стікала таловина (Кир., Вибр., 1960, 364).