тевтони
ТЕВТОНИ, ів, мн. (одн. тевтон, а, ч.; тевтонка, и, ж. ), іст. Стародавні германські племена; // книжн. Уживається іноді як загальна назва германців.
тевтон
ТЕВТОН див. тевтони.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тевтон | тевтони |
Родовий | тевтона | тевтонів |
Давальний | тевтонові, тевтону | тевтонам |
Знахідний | тевтона | тевтонів |
Орудний | тевтоном | тевтонами |
Місцевий | на/у тевтоні, тевтонові | на/у тевтонах |
Кличний | тевтоне | тевтони |