теріодонти
ТЕРІОДОНТИ, -ів, мн. Підряд викопних плазунів підкласу звіроподібних, відомих з відкладів пермського (палеозой) і тріасового (мезозой) періодів; звірозубі.
теріодонт
ТЕРІОДОНТ, -а, ч. Див. теріодонти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | теріодонт | теріодонти |
Родовий | теріодонта | теріодонтів |
Давальний | теріодонтові, теріодонту | теріодонтам |
Знахідний | теріодонта | теріодонтів |
Орудний | теріодонтом | теріодонтами |
Місцевий | на/у теріодонті, теріодонтові | на/у теріодонтах |
Кличний | теріодонте | теріодонти |