тьма-тьмуща
ТЬМА-ТЬМУЩА, тьми-тьмущої, рідко ТЬМА-ТЬМЕННА, тьми-тьменної, ж., розм. Величезна кількість, безліч. Щурів у класі була тьма-тьмуща, гуляли собі свобідно (Ков., Світ.., 1960, 96); - Дивимось - коло яток людей - тьма-тьмуща, наче на великдень (Стельмах, І, 1962, 362); - Крізь його руки пройшла вже тьма-тьменна солдатів і старих, і молодих (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 210); На березі росли кущі срібної лозини, а під берегом тьма-тьменна червоних ягід в травиці (Козл., Ю. Крук, 1950, 83).