технецій
ТЕХНЕЦІЙ, ю, ч. Радіоактивний хімічний елемент VII групи періодичної системи Менделєєва, який у природі не зустрічається, а утворюється внаслідок різних ядерних реакцій. У сьомій групі головну підгрупу становлять неметали - фтор, хлор, бром і йод, у побічній же є елементи парних рядів - марганець, технецій і реній, у яких переважають металічні властивості (Заг. хімія, 1955, 85).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Технецій | Технеції |
Родовий | Технецію | Технеціїв |
Давальний | Технецієві, Технецію | Технеціям |
Знахідний | Технецій | Технеції |
Орудний | Технецієм | Технеціями |
Місцевий | на/у Технеції | на/у Технеціях |
Кличний | Технецію | Технеції |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | технецій | технеції |
Родовий | технецію | технеціїв |
Давальний | технецієві, технецію | технеціям |
Знахідний | технецій | технеції |
Орудний | технецієм | технеціями |
Місцевий | на/у технеції | на/у технеціях |
Кличний | технецію | технеції |