хозари
ХОЗАРИ, хозарів і хозар, мн. (одн. хозарин і хозар, а, ч. ; хозарка, и, ж.). Тюркські напівкочові племена, які в І тисячолітті н. е. жили в Південно-Східній Європі. Скіфи, а за ними готи й сармати, гунни й авари, хозари й печеніги, а потім половці,- всі вони побували тут, виживаючи одні одних з благодатного дніпро-дунайського краю (Добр., Очак. розмир, 1965, 20); Літописці відзначають, що вже у 859 році хозари збирали данину від сіверян, полян і в'ятичів срібними монетами, шкурками білок, куниць (Хлібороб Укр., 11, 1968, 37); *У порівн. Хлопчаки гралися у війну.., листям лопушняка бинтували рани.., гарцювали на палицях, як хозари (Тют., Вир, 1964, 471).
хозар
ХОЗАР див. хозари.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хозар | хозари |
Родовий | хозара | хозарів, хозар |
Давальний | хозарові, хозару | хозарам |
Знахідний | хозара | хозарів, хозар |
Орудний | хозаром | хозарами |
Місцевий | на/у хозарі, хозарові | на/у хозарах |
Кличний | хозаре | хозари |