чий
ЧИЙ1, чия, чиє, займ. 1. пит. Означає питання про належність кого-, чого-небудь комусь; кому належить? Схотілося йому понад Дніпром лукою пройтися, він і пішов,- і бачить - хатка, і подумав: чия се хатка тут стоїть? (Вовчок, І, 1955, 319); Одвага наша - меч, политий кров'ю, Бряжчить у піхвах, ржа його взяла. Чия рука, порушена любов'ю, Той меч із піхви видобуть здола? (Л. Укр., І, 1951, 114); - Хлопці!.. Братіки! Браточки! - Чернишеві зробилося страшно. Хто так може кричати? Чий, чий це голос? (Гончар, III, 1959, 50); // Означає питання про походження кого-небудь, про родинну належність; з якої сім'ї, з якого роду? - Звідки ти? чия ти? - Я сирота, - одказала Галя (Вовчок, І, 1955, 325); - Ти що, троянівський? - Умгу. - А чий же будеш? - Вихорів. -Чи не Улянин син? - Він самий (Тют., Вир, 1964, 183).
2. відносний. Уживається як сполучникове слово: а) на початку означального підрядного речення. Синіє степ один... Гірлянди зір і гони... Співають чабани, і пахне чебрецем. І юний ватажок, чий зір такий безсонний, неначе умочив в огонь своє лице... (Сос., I, 1957, 279); б) на початку підметового підрядного речення. І прийде той, чий образ я носила З піснями вкупі в серденьку свому (Л. Укр., І, 1951, 137); в) на початку додаткового підрядного речення. Слава не поляже; Не поляже, а розкаже, Що діялось в світі, Чия правда, чия кривда І чиї ми діти (Шевч., І, 1951, 58); - Ізольдо Злотокоса, бог розсудить, чий був Трістан, чи твій, чи, може, мій (Л. Укр., І, 1951, 415); Пан Адам говорить спокійно, густо й глибоко... Вже тепер знаю, чия то справа (Коцюб., II, 1955, 258).
3. неознач., розм. Те саме, що чий-небудь. Все ж, може, ся пісня якую людину Розважить успіє хоч би на хвилину,- І щиро промовленим словом моїм Збуджу огонь я у серці чиїм (Л. Укр., І, 1951, 11).
ЧИЙ2, чию, ч., бот. (Achnatherum L.). Висока степова злакова рослина, що нагадує ковилу. Довге коріння чию підтягується до прісної води, і рослини добре ростуть серед піску і пекучого сонця (Веч. Київ, 30.Х 1968, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чий | чиї |
Родовий | чию | чиїв |
Давальний | чиєві, чию | чиям |
Знахідний | чий | чиї |
Орудний | чиєм | чиями |
Місцевий | на/у чиї | на/у чиях |
Кличний | чию | чиї |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чий | чия | чиє | чиї |
Родовий | чийого | чиєї | чийого | чиїх |
Давальний | чийому, чиєму | чиїй | чийому, чиєму | чиїм |
Знахідний | чий, чийого | чию | чиє | чиї, чиїх |
Орудний | чиїм | чиєю | чиїм | чиїми |
Місцевий | на/у чийому, чиєму, чиїм | на/у чиїй | на/у чийому, чиєму, чиїм | на/у чиїх |