ЩТИЛЬГУКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Шкутильгати. Ось надійшов штильгукаючи старий Петро (Фр., IV, 1950, 390); - Ти вже велика дівка, тебе не можна брати на плечі,- приговорює Тарас, і дитина дала намовитися, встала, штильгукає далі по камінні (Ков., Світ.., 1960, 42).