щурити
ЩУРИТИ, рю, риш, недок., перех., рідко. Те саме, що мружити. Жінка Карася, що передчасно постарішала від тяжкої праці, сиділа за прядкою, короткозоро щурячи очі (Бойч., Молодість, 1949, 269); Кожного разу, коли Федір Прохорович казав прізвище гаданого злочинця, Антоніна Іванівна щурила праве око (Трубл., І, 1955, 104).