баб'ячий
БАБ'ЯЧИЙ, а, е. Прикм. до баба1 3. [Xрапко:] Ця [Галька], здається, змогла б дати мені підпомоги. Та що? Не баб'ячих рук це діло (Мирний, V, 1955, 122); В кількох кроках від лугу, звідки вжед олинав баб'ячий сміх і гуки, Ксеня обережно спинила Любу за рукав (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 256); // Такий, як у баби; власт. бабі, бабам. Зморшкувате баб'яче обличчя дідугана почервоніло від хвилювання (Донч., III, 1956, 324).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | баб'ячий | баб'яча | баб'яче | баб'ячі |
Родовий | баб'ячого | баб'ячої | баб'ячого | баб'ячих |
Давальний | баб'ячому | баб'ячій | баб'ячому | баб'ячим |
Знахідний | баб'ячий, баб'ячого | баб'ячу | баб'яче | баб'ячі, баб'ячих |
Орудний | баб'ячим | баб'ячою | баб'ячим | баб'ячими |
Місцевий | на/у баб'ячому, баб'ячім | на/у баб'ячій | на/у баб'ячому, баб'ячім | на/у баб'ячих |