бабахнути
БАБАХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. неперех. Однокр. до бабахати 1. Хтось цілиться з-за клена. Бабахнув постріл (Нех., Казки.., 1958, 31); // безос. Ось відкілясь блимнуло світлом... раз... і вдруге... А це - як бабахне! (Мирний, IV, 1955, 332).
2. перех. Однокр. до бабахати 2. Велика дошка впала зверху так близько, що ледве не бабахнула мене по голові (Сміл., Сашко, 1957, 66).
3. неперех. Упасти з шумом. Так і бабахнув у воду (Сл. Гр.); Вовк перекинувся і стрімголов бабахнув у море (Фр., IV, 1950, 79).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бабахну | бабахнемо |
2 особа | бабахнеш | бабахнете |
3 особа | бабахне | бабахнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бабахнув | бабахнули |
Жіночий рід | бабахнула | |
Середній рід | бабахнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бабахнімо | |
2 особа | бабахни | бабахніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | бабахнувши |