бабитися
БАБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. бабляться; недок., зневажл. Виявляти безвільність, нерішучість, розніженість. - Годі бабитись, годі, як дитя за метеликом, ганятись за власними привидами! (Фр., III, 1950, 405); - Якого мені біса тут сидіти - здивувався Бульба, звертаючись до Товкача. - Щоб я став гречкосієм, пічкуром. Доглядати вівці та свині та з жінкою бабитися (Довж., І, 1958, 220).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | баблюся | бабимося |
2 особа | бабишся | бабитеся |
3 особа | бабиться | бабляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бабитимуся | бабитимемося |
2 особа | бабитимешся | бабитиметеся |
3 особа | бабитиметься | бабитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бабився | бабилися |
Жіночий рід | бабилася | |
Середній рід | бабилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бабмося | |
2 особа | бабся | бабтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | баблячись | |
Минулий час | бабившись |