бадилля
БАДИЛЛЯ, я, с., збірн. Стебла і листя трав'янистих і коренеплідних рослин. Хлопці тим часом як вихор ускочили в кукурудзу і тільки зашелестіли високим бадиллям (Фр., VI, 1951, 146); Прив'яле бадилля пожовкло й вилягло. Та під кожним кущем вродило мало не піввідра добірних картоплин (Шиян, Баланда, 1957, 250); Соняшники давно пообрізувані. Стирчить саме руде бадилля (Тулуб, Людолови, І, 1957, 327).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бадилля | |
Родовий | бадилля | |
Давальний | бадиллю | |
Знахідний | бадилля | |
Орудний | бадиллям | |
Місцевий | на/у бадиллі | |
Кличний | бадилля |