бажаючий
БАЖАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до бажати; // у знач. ім. бажаючий, чого, ч. Той, хто бажає здійснити, одержати, здобути що-небудь. Всі тільки ніченьку й ждуть. Щоб.. Щедро і сміло бажаючим сипала В вічі снодійні маки (Щог., Поезії, 1958, 316); Бажаючих виконувати роль піонера й партизанів знайшлося багато (Донч., IV, 1957, 465).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бажаючий | бажаюча | бажаюче | бажаючі |
Родовий | бажаючого | бажаючої | бажаючого | бажаючих |
Давальний | бажаючому | бажаючій | бажаючому | бажаючим |
Знахідний | бажаючий, бажаючого | бажаючу | бажаюче | бажаючі, бажаючих |
Орудний | бажаючим | бажаючою | бажаючим | бажаючими |
Місцевий | на/у бажаючому, бажаючім | на/у бажаючій | на/у бажаючому, бажаючім | на/у бажаючих |