баклажанний
БАКЛАЖАННИЙ, а, е. Прикм. до баклажан. За смугою капусти темнів лан густого баклажанного стебла (Коз., Нові Потоки, 1948, 14); // Вигот. з баклажанів. Недостиглі плоди баклажанів використовують для приготування баклажанної ікри (Укр. страви, 1957, 202).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | баклажанний | баклажанна | баклажанне | баклажанні |
Родовий | баклажанного | баклажанної | баклажанного | баклажанних |
Давальний | баклажанному | баклажанній | баклажанному | баклажанним |
Знахідний | баклажанний, баклажанного | баклажанну | баклажанне | баклажанні, баклажанних |
Орудний | баклажанним | баклажанною | баклажанним | баклажанними |
Місцевий | на/у баклажанному, баклажаннім | на/у баклажанній | на/у баклажанному, баклажаннім | на/у баклажанних |