банщик
БАНЩИК, а, ч. Працівник бані, який обслуговує відвідувачів. Коропов пройшов у чоловічу роздягалку й попросив банщика піддати пари (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 179).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | банщик | банщики |
Родовий | банщика | банщиків |
Давальний | банщикові, банщику | банщикам |
Знахідний | банщика | банщиків |
Орудний | банщиком | банщиками |
Місцевий | на/у банщику, банщикові | на/у банщиках |
Кличний | банщику | банщики |