баняк
БАНЯК, а, ч., розм. Чавунний горщик; казан. Було й дітям частенько повнісінькі баняки молодих качанів варили (Вишня, II, 1956, 80); Полиці заставлені ночвами з холодцем, баняками й макітрами з їжею, хлібом, пирогами (Кучер, Трудна любов, 1960, 164); * У порівн. Голова ватажка напухла, як баняк (Фр., III, 1950, 152); Грицько Вересай, сидячи під церковною оградою, грав на кобзі і підспівував деренчливим, наче розбитий баняк, голосом (Бурл., О. Вересай, 1959, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | баняк | баняки |
Родовий | баняка | баняків |
Давальний | банякові, баняку | банякам |
Знахідний | баняк | баняки |
Орудний | баняком | баняками |
Місцевий | на/у баняку | на/у баняках |
Кличний | баняку | баняки |