барботер
БАРБОТЕР, -а, ч. Пристрій для здійснення барботування. // Посудина з рідиною, оснащена пристроєм (зазвичай трубками з дрібними отворами), через який надходить газ або пара; застосовується в роботі лабораторій радіохімічного аналізу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | барботер | барботери |
Родовий | барботера | барботерів |
Давальний | барботерові, барботеру | барботерам |
Знахідний | барботер | барботери |
Орудний | барботером | барботерами |
Місцевий | на/у барботері | на/у барботерах |
Кличний | барботере | барботери |