безоглядно
БЕЗОГЛЯДНО. 1. Присл. до безоглядний. З ляком підвела старенька очі на молоду дівчину Такої бесіди вона ще від неї не чула, так суворо, безоглядно ніколи вона не говорила (Коб., І, 1956, 93); [Клавдія:] Зараз я думаю тільки про те, що люблю тебе безмежно, безоглядно... (Сміл., Черв. троянда, 1955, 41).
2. присл. Не оглядаючись. - Я не гадав, що ви здатні кинути законтрактовану вами людину напризволяще, а самі безоглядно тікати (Смолич, І, 1958, 105); Не бійся нічого, нічого, нічого, Вперед безоглядно дивись! (Мур., Піонер. слово, 1951, 42).