безправність
БЕЗПРАВНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безправний. У рабовласницькому суспільстві - повна безправність раба, його не визнавали за людину.. (Ленін, 29, 1951, 428); Але фон Гофману замало й тії безправності рабів - щодня з десятником бувало він шахтарів по черзі бив (Уп., Вірші.., 1957, 208).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безправність | безправності |
Родовий | безправності, безправности | безправностей |
Давальний | безправності | безправностям |
Знахідний | безправність | безправності |
Орудний | безправністю | безправностями |
Місцевий | на/у безправності | на/у безправностях |
Кличний | безправносте | безправності |