безслав'я
БЕЗСЛАВ'Я, я, с. Погана слава; ганьба, безчестя. Безслав'я, наче та болячка, І сон і їжу одбира (Мирний, V, 1955, 288); Цілу ніч прождав я... Сором і безслав'я! Хлопця одурила. Посміхом зробила! (Олесь, Вибр., 1958, 394); Життєву путь свою Нерівна і хитаючись верстав я.. Але ніколи чорного безслав'я Я не доходив - утопить свій дар У чорній лжі (Рильський, Поеми, 1957, 208).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безслав'я | |
Родовий | безслав'я | |
Давальний | безслав'ю | |
Знахідний | безслав'я | |
Орудний | безслав'ям | |
Місцевий | на/у безслав'ї | |
Кличний | безслав'я |