безґрунтовний
БЕЗГРУНТОВНИЙ, а, е. Який не має під собою грунту (в 4 знач.); для якого немає жодних підстав; безпідставний. Цей талановитий дилетант вразив Івана.. пристрастю, з якою він обстоював свої твердження, які. навіть для молодого, ще незрілого розуму здавались, проте, безгрунтовними (Кол., Терен.., 1959, 48).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безґрунтовний | безґрунтовна | безґрунтовне | безґрунтовні |
Родовий | безґрунтовного | безґрунтовної | безґрунтовного | безґрунтовних |
Давальний | безґрунтовному | безґрунтовній | безґрунтовному | безґрунтовним |
Знахідний | безґрунтовний, безґрунтовного | безґрунтовну | безґрунтовне | безґрунтовні, безґрунтовних |
Орудний | безґрунтовним | безґрунтовною | безґрунтовним | безґрунтовними |
Місцевий | на/у безґрунтовному, безґрунтовнім | на/у безґрунтовній | на/у безґрунтовному, безґрунтовнім | на/у безґрунтовних |