бердиш
БЕРДИШ, а, ч. Старовинна зброя - сокира з лезом видовжено-півкруглої форми, насаджена на довгий держак. [Князь:] Путяту вчастував один із твоїх людей почерез тім'я бердишем (Фр., IX, 1952, 305); Зоветься бердишем.. зброя. Тепер уже в військах не вживана до бою (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 273); Стрільці з бердишами та нагаями протурювали геть усіх цікавих (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 518).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бердиш | бердиші |
Родовий | бердиша | бердишів |
Давальний | бердишеві, бердишу | бердишам |
Знахідний | бердиш | бердиші |
Орудний | бердишем | бердишами |
Місцевий | на/у бердиші, бердишу, бердишеві | на/у бердишах |
Кличний | бердишу | бердиші |