беркут
БЕРКУТ, а, ч. Великий хижий птах з породи орлів, який має темно-буре оперення. Беркути відразу вдарилися вгору (Щог., Поезії, 1958, 273); З усіх орлів, які зустрічаються в УРСР, тільки найбільший орел - беркут може вважатися шкідливим птахом (Корисні птахи.., 1950, 40); * У порівн. - Кидай шаблю!.. -закричав Яків, налітаючи, мов беркут. - Кидай! (Шиян, Гроза.., 1956, 429).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | беркут | беркути |
Родовий | беркута | беркутів |
Давальний | беркутові, беркуту | беркутам |
Знахідний | беркута | беркутів |
Орудний | беркутом | беркутами |
Місцевий | на/у беркуті, беркутові | на/у беркутах |
Кличний | беркуте | беркути |