бичкові
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бичкові | |
Родовий | бичкових | |
Давальний | бичковим | |
Знахідний | бичкові | |
Орудний | бичковими | |
Місцевий | на/у бичкових | |
Кличний | бичкові |
бичок
БИЧОК1, чка, ч. 1. Зменш. до бик 1. Гості скінчили кабани, з'їли, половини бичка (Н.-Лев., III, 1956, 79); Козаки, розкладали, вогнища, білували бичків та телят (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 399); * У порівн. [Кембль:] Він так собі, як молодий бичок, що не навчився ще в ярмі ходити (Л. Укр., III, 1952, 30).
2. розм. Недокурок цигарки. Пихтять цигарки.. Малеча тягне бичка (Чумак, Черв. заспів, 1956, 144).
3. діал. Лежак па горищі для виходу диму. Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром, а так, як у панів, з бичком (Барв., Опов.., 1902, 424).
БИЧОК2 див. бички.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бичок | бички |
Родовий | бичка | бичків |
Давальний | бичкові, бичку | бичкам |
Знахідний | бичок, бичка | бички, бичків |
Орудний | бичком | бичками |
Місцевий | на/у бичку | на/у бичках |
Кличний | бичку | бички |