блудний
БЛУДНИЙ1, а, е. 1. Який блудить, блукає, постійно змінюючи місце перебування. Блудним лицарем зробитись.., Рушить з дому в світ широкий - Ось що враз задумав він (Фр., XII, 1953, 114).
@ Блудний син, заст. - про людину, що після довгих блукань і розпусного життя з каяттям повертається до своєї родини. * У порівн. [Жанна:] Ну, ваш милий Петрусь дуже швидко повернеться до вас, як блудний син, без копійки і, можливо, без піджака (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 86).
2. перен. Який рухається в різних напрямках, весь час переходить з одного предмета на інший. Блудними очима водив [ключник] довкола, заломлював руки (Фр., II, 1950, 283); Блудним розгубленим поглядом повела вона навкруги і раптом пригадала все (Тулуб, Людолови, І, 1957, 141).
3. діал. Помилковий, неправильний. Була се душа дуже грішна, то й очевидне діло, що блудна стежка завела її просто до пекла (Фр., II, 1950, 121).
БЛУДНИЙ2, а, е, заст. Прикм. до блуд1. Одрях старий, і покривали Многими ризами його, А все-таки не нагрівали Котюгу блудного свого (Шевч., II, 1953, 73).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | блудний | блудна | блудне | блудні |
Родовий | блудного | блудної | блудного | блудних |
Давальний | блудному | блудній | блудному | блудним |
Знахідний | блудний, блудного | блудну | блудне | блудні, блудних |
Орудний | блудним | блудною | блудним | блудними |
Місцевий | на/у блудному, блуднім | на/у блудній | на/у блудному, блуднім | на/у блудних |