блюзнірський
БЛЮЗНІРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до блюзнір; // Власт. блюзнірові. [Прісцілла:] Прикро їй дивитися на те, що спокушає до думок блюзнірських (Л. Укр., II, 1951, 422); Блюзнірський вчинок; // Який виражає зневагу до чого-небудь святого, високого і т. ін, Той смертний зухвалець, ..називаючи речі божественні словом блюзнірським, В небі збирається сонця проміння навік погасити... (Зеров, Вибр., 1966, 198).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | блюзнірський | блюзнірська | блюзнірське | блюзнірські |
Родовий | блюзнірського | блюзнірської | блюзнірського | блюзнірських |
Давальний | блюзнірському | блюзнірській | блюзнірському | блюзнірським |
Знахідний | блюзнірський, блюзнірського | блюзнірську | блюзнірське | блюзнірські, блюзнірських |
Орудний | блюзнірським | блюзнірською | блюзнірським | блюзнірськими |
Місцевий | на/у блюзнірському, блюзнірськім | на/у блюзнірській | на/у блюзнірському, блюзнірськім | на/у блюзнірських |