бойовисько
БОЙОВИСЬКО, а, с. Те саме, що бойовище. І йде той люд, мов хвилі в океані, без ліку, без числа на бойовисько (Л. Укр., І, 1951, 253); Зараз вони [генерали] вирішують долю майбутнього бойовиська (Собко, Кавказ, 1946, 91); [Тірца:] Зори плугами се бойовисько, не давай ні кроку землі обітованої (Л. Укр., II, 1951, 160).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бойовисько | бойовиська |
Родовий | бойовиська | бойовиськ |
Давальний | бойовиськові, бойовиську | бойовиськам |
Знахідний | бойовисько | бойовиська |
Орудний | бойовиськом | бойовиськами |
Місцевий | на/у бойовиську | на/у бойовиськах |
Кличний | бойовисько | бойовиська |