бригада
БРИГАДА, и, ж. 1. Частина сухопутної армії, що складається з кількох полків, батальйонів або батарей та інших військових частин і підрозділів. Група штабістів штабу армії і вищого комскладу - командирів дивізій та бригад - з цікавістю оглядали позицію людей другої сотні (Трубл., І, 1955, 76); // Частина флоту, в якій є кілька однотипних військових суден.
2. Колектив, група людей одного фаху, які разом виконують певне виробниче завдання на заводі, в колгоспі і т. ін. Бригад у колгоспі п'ять: три польових, одна городня та одна тваринницька (Вишня, І, 1956, 365).
Бригада комуністичної праці - виробничий колектив, який узяв на себе зобов'язання жити і працювати по-комуністичному. В авангарді трудового руху до комуністичних висот з'явились перші бригади комуністичної праці (Рад. Укр., 1.I 1959, 1).
3. зал. Кондукторський персонал, що обслуговує поїзд.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бригада | бригади |
Родовий | бригади | бригад |
Давальний | бригаді | бригадам |
Знахідний | бригаду | бригади |
Орудний | бригадою | бригадами |
Місцевий | на/у бригаді | на/у бригадах |
Кличний | бригадо | бригади |