броненосець
БРОНЕНОСЕЦЬ, сця, ч. Корабель військового флоту, покритий бронею і озброєний далекобійними гарматами. Вчора ми їздили оглядати один італьянський броненосець (Л. Укр., V, 1956, 404); До Одеси прибув броненосець "Потьомкін", і на ньому матроси підняли червоний прапор (Кучер, Чорноморці, 1956, 96).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | броненосець | броненосці |
Родовий | броненосця | броненосців |
Давальний | броненосцеві, броненосцю | броненосцям |
Знахідний | броненосець | броненосці |
Орудний | броненосцем | броненосцями |
Місцевий | на/у броненосці | на/у броненосцях |
Кличний | броненосцю | броненосці |