брунька
БРУНЬКА, и, ж. Ще не розвинений пагін рослини, зачаток квітки або стебла з листям. Гай ожива.. На гілках уже скрізь поналивало бруньки (Фр., XIII, 1954, 306); [Пастух:] Поглянь, як сонце світить над безлистим гаєм, от-от неначе вискочать бруньки (Л. Укр., II, 1951, 200); Бруньки на каштанах стікали липучим соком, тополя обвішалася сережками (Смолич, Мир.., 1958, 6); * У порівн. Зо дня в день бубнявіла Вітрова Балка, як брунька (Головко, II, 1957, 257).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брунька | бруньки |
Родовий | бруньки | бруньок |
Давальний | бруньці | брунькам |
Знахідний | бруньку | бруньки |
Орудний | брунькою | бруньками |
Місцевий | на/у бруньці | на/у бруньках |
Кличний | брунько | бруньки |