брусок
БРУСОК, ска, ч. 1. Зменш. до брус. Кріпильники теж не сиділи без діла, вони підносили дерев'яні бруски кріпильних рам (Ткач, Черг. завдання, 1951, 156); Він брав брусок мила, загортав у хустку і роздаровував на спогад гостям (Тулуб, Людолови, І, 1957, 371); Ще роса з житів не спала. Ми взяли бруски й клепала І з зорі Гострим коси (Щог., Поезії, 1958, 139); Бруски й мантачки вже лежали на палиці в Оленки, в коморі (Вишня, І, 1956, 380).
2. Частина полудрабка - кожна з двох горизонтальних жердин, з'єднаних щаблями.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брусок | бруски |
Родовий | бруска | брусків |
Давальний | брускові, бруску | брускам |
Знахідний | брусок | бруски |
Орудний | бруском | брусками |
Місцевий | на/у бруску | на/у брусках |
Кличний | бруску | бруски |