бурдон
БУРДОН, -а, ч. 1. Безперервний, незмінний за висотою звук відкритих (не скорочуваних у грі) струн щипкового і смичкового інструментів. // Постійний звуковий тон на фоні мелодії, частіше у вокальній або інструментальній фольклорній музиці. 2. Розташовані поза грифом відкриті струни щипкових або смичкових інструментів. 3. Басовий регістр органа. // Органний регістр групи флейтових трубок.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бурдон | бурдони |
Родовий | бурдона | бурдонів |
Давальний | бурдонові, бурдону | бурдонам |
Знахідний | бурдон | бурдони |
Орудний | бурдоном | бурдонами |
Місцевий | на/у бурдоні | на/у бурдонах |
Кличний | бурдоне | бурдони |