бурлацький
БУРЛАЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до бурлака і бурлак. Силу ж панів перебила Голота бурлацька, Та не хтіла в одно стати Старшина козацька (Укр.. думи.., 1955, 86); Художник працював, сидячи в самій сорочці навпроти вузького, загратованого вікна. Підтяжки, мов бурлацькі лямки, оперізували йому плечі (Гончар, І, 1954, 245); Перед його очима носилося господарське щастя: весела жінка, щебетливі дітки, своє господарство... ззаду визирала бурлацька, певольницька доля без ласки, без привіту, серед чужих, нерідних людей (Мирний, IV, 1955, 36).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бурлацький | бурлацька | бурлацьке | бурлацькі |
Родовий | бурлацького | бурлацької | бурлацького | бурлацьких |
Давальний | бурлацькому | бурлацькій | бурлацькому | бурлацьким |
Знахідний | бурлацький, бурлацького | бурлацьку | бурлацьке | бурлацькі, бурлацьких |
Орудний | бурлацьким | бурлацькою | бурлацьким | бурлацькими |
Місцевий | на/у бурлацькому, бурлацькім | на/у бурлацькій | на/у бурлацькому, бурлацькім | на/у бурлацьких |