бурлити
БУРЛИТИ, ить, недок. Бурхливо, з шумом текти. Чути, щось гуде, клекоче, бурлить, страшніше самого грому (Кв.-Осн., II, 1956, 473); Бурлила річка, котячи повні береги темно-жовтої, каламутної води (Фр., IV, 1950, 340); Бурлить у тілі кров: - Вперед, вперед! - нас кличе знов (Гірник, Сонце.., 1958, 80).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бурлю | бурлимо |
2 особа | бурлиш | бурлите |
3 особа | бурлить | бурлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бурлитиму | бурлитимемо |
2 особа | бурлитимеш | бурлитимете |
3 особа | бурлитиме | бурлитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бурлив | бурлили |
Жіночий рід | бурлила | |
Середній рід | бурлило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бурлімо | |
2 особа | бурли | бурліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бурлячи | |
Минулий час | бурливши |