бутират
БУТИРАТ, -у, ч. Сіль або ефір бутиратної кислоти. // Білий (або з жовтуватим відтінком) кристалічний порошок зі слабким специфічним запахом; розчинний у спирті; легко розчинний у воді; в медицині застосовується як засіб для наркозу; останнім часом набув популярності в якості тонізуючого препарату, подібного до алкоголю; стимулює окиснювальні процеси в організмі і гіпофіз; бутират викликає ейфорію; підлітки називають його рідким екстезі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бутират | бутирати |
Родовий | бутирату | бутиратів |
Давальний | бутиратові, бутирату | бутиратам |
Знахідний | бутират | бутирати |
Орудний | бутиратом | бутиратами |
Місцевий | на/у бутираті | на/у бутиратах |
Кличний | бутирате | бутирати |