бідон
БІДОН, а, ч. Бляшана посудина циліндричної форми із звуженим отвором, який щільно закривається. Від залізних бочок, з котрих цівкою ллється паруюча рідина, раз у раз бігають з повними бідонами носії (Коцюб., І, 1955, 227); З'являються на березі доярки з порожніми бідонами. Увечері в цих бідонах одвезли молоко (Коп., Сон. ранок, 1951, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бідон | бідони |
Родовий | бідона | бідонів |
Давальний | бідонові, бідону | бідонам |
Знахідний | бідон | бідони |
Орудний | бідоном | бідонами |
Місцевий | на/у бідоні | на/у бідонах |
Кличний | бідоне | бідони |