вагон
ВАГОН, а, ч. 1. Спеціально устатковане приміщення для перевезення людей і вантажу по рейкових коліях. Поїзд уже стояв.. Молоді подались до вагона (Л. Укр., III, 1952, 507); Вийшли з вагона троє пасажирів: сержант і двоє рядових (Шиян, Переможці, 1950, 155); Пливуть полями поїзди. Везуть у даль по срібних струнах Вагони вугілля й руди (Рильський, I, 1956, 183).
2. Кількість вантажу, що входить у товарний вагон. Саме в цей час Подільський продкомгуб [продовольчий комітет губернії] розподілив для населення двадцять три вагони солі (Стельмах, II, 1962, 235).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вагон | вагони |
Родовий | вагона | вагонів |
Давальний | вагонові, вагону | вагонам |
Знахідний | вагон | вагони |
Орудний | вагоном | вагонами |
Місцевий | на/у вагоні | на/у вагонах |
Кличний | вагоне | вагони |