важче
ВАЖЧЕ, присл. Вищ. ст. до важко. Загріті танцем обличчя блищать від краплистого поту, ..груди важче дихають... (Коцюб., І, 1955, 232); Ця сувора чоловіча дружба, яка не раз випробовується смертю, забувається важче, ніж перше кохання (Гончар, III, 1959, 126); // у знач. присудк. сл. А Павлу все важче і важче учитися (Вовчок, І, 1955, 151); Бігти навпростець чимдалі було важче (Смолич, І, 1958, 94).
важчий
ВАЖЧИЙ, а, е. Вищ. ст. до важкий 1-9. На руці в нього грубий перстень - печатка, від якого рука ще важча (Коцюб., II, 1955, 245); Кінські ноги чвакали [у багні], ніби заринали в розведену смолу, і чимдалі їх хода ставала важча (Досв., Вибр., 1959, 63); Важчим здається Івасеві тихе, люб'язне материне слово, ніж суворе та грубе батькове (Мирний, II, 1954, 84); Його тверда душа трохи сполохалась, але його горе було важче од тієї хвилі (Н.-Лев., II, 1956, 234).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | важчий | важча | важче | важчі |
Родовий | важчого | важчої | важчого | важчих |
Давальний | важчому | важчій | важчому | важчим |
Знахідний | важчий, важчого | важчу | важче | важчі, важчих |
Орудний | важчим | важчою | важчим | важчими |
Місцевий | на/у важчому, важчім | на/у важчій | на/у важчому, важчім | на/у важчих |