вальма
ВАЛЬМА, -и, ж. Трикутний схил наметового або чотирисхилого даху, розміщений з торцевого боку будівлі; особливого поширення набув у середньовічній архітектурі Голландії і Німеччини; схил який сягає від гребеня до карнизу вважається повним, якщо він не доходить до карниза, то утворений дах називають напіввальмовим.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вальма | вальми |
Родовий | вальми | вальм |
Давальний | вальмі | вальмам |
Знахідний | вальму | вальми |
Орудний | вальмою | вальмами |
Місцевий | на/у вальмі | на/у вальмах |
Кличний | вальмо | вальми |