вантажник
ВАНТАЖНИК, а, ч. 1. Робітник, що виконує вантажно-розвантажувальні роботи. За кілька хвилин вантажники навантажили машину (Сміл., Сашко, 1957, 128); Формувалися нові поїзди, вантажники працювали біля товарних вагонів, біля складів (Донч., І, 1956, 385).
2. Спеціальний пристрій на машині для вантаження. З вантажника [вугільного комбайна] на конвейєр нестримним широким струмком полилось вугілля (Коз., Вісімсот.., 1953, 14).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вантажник | вантажники |
Родовий | вантажника | вантажників |
Давальний | вантажникові, вантажнику | вантажникам |
Знахідний | вантажник, вантажника | вантажники, вантажників |
Орудний | вантажником | вантажниками |
Місцевий | на/у вантажнику | на/у вантажниках |
Кличний | вантажнику | вантажники |