ванькир
ВАНЬКИР, а, ч., розм. Бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати. Дженні вітається з жінками. Деві ховається в ванькир (Л. Укр., III, 1952, 22); Кімната, на яку вказав йому Рідке, була кімнатою тільки з назви. По суті це було щось на зразок ванькира, чи комори з одним.. віконцем вгорі (Вільде, На порозі, 1955, 258).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ванькир | ванькирі |
Родовий | ванькира | ванькирів |
Давальний | ванькиреві, ванькиру | ванькирам |
Знахідний | ванькир | ванькирі |
Орудний | ванькирем | ванькирами |
Місцевий | на/у ванькирі, ванькиру, ванькиреві | на/у ванькирах |
Кличний | ванькиру | ванькирі |