велет
ВЕЛЕТ, а, ч. Те саме, що велетень. Чи велет предвічний заклятий Тут, ставши скалою, застряг? (Фр., XIII, 1954, 102); - А ти хіба не лицедій? - спитав русявий велет, Іванище-ковалище (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 289); Сливе жодного дерева другої породи не стрінеш: самий бук і бук.. Стрічаються справжні велети (Коцюб., III, 1956, 138); Добрий день, Лівобережжя, Вітре вранішнього сходу, Гомін велетів комбайнів І пісні дівчат полтавок! (Ус., На.. берегах, 1951, 134); Велет з невичерпною енергією, богатир волі, мислі й духу, він [І. Франко], не зупиняючись, все далі йшов, вперед все далі (Тич., III, 1957, 167).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | велет | велети |
Родовий | велета | велетів |
Давальний | велетові, велету | велетам |
Знахідний | велета | велетів |
Орудний | велетом | велетами |
Місцевий | на/у велеті, велетові | на/у велетах |
Кличний | велете | велети |