великодушно
ВЕЛИКОДУШНО. Присл. до великодушний. Василько великодушно залишив торбину другові (Донч., V, 1957, 44); - Знайомий? - запитав шофер Вася, великодушно притримуючи машину (Собко, Нам спокій.., 1959, 8); - Ну, співай, тільки тихо, - великодушно дозволив Хлипало (Збан., Єдина, 1959, 155).