вербований
ВЕРБОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вербувати; // у знач. ім. вербований, ного, ч. Людина, яка завербувалася на роботу. Вербованих приїхало значно більше, ніж ми розраховували (Руд., Вітер.., 1958, 178).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вербований | вербована | вербоване | вербовані |
Родовий | вербованого | вербованої | вербованого | вербованих |
Давальний | вербованому | вербованій | вербованому | вербованим |
Знахідний | вербований, вербованого | вербовану | вербоване | вербовані, вербованих |
Орудний | вербованим | вербованою | вербованим | вербованими |
Місцевий | на/у вербованому, вербованім | на/у вербованій | на/у вербованому, вербованім | на/у вербованих |