вертун
ВЕРТУН 1, а, ч. 1. Неспокійна, непосидюча, вертлява людина. [Євдокія Корніївна:] На всі Кожум'яки не було тоді такого вертуна, як ти (Н.-Лев., II, 1956, 473).
2. Голуб штучно виведеної породи, що може у польоті перекидатися через голову або крило. Який же гарний голуб! Ясно-глинистий вертун (Коп., Подарунок, 1956, 14).
^ Сосновий вертун - хвороба молодих сосен, що проявляється у викривленні пагонів. Сосновий вертун дуже поширений на Поліссі та почасти в Лісостепу (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 423).
ВЕРТУН2 див. вертуни.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вертун | вертуни |
Родовий | вертуна | вертунів |
Давальний | вертунові, вертуну | вертунам |
Знахідний | вертуна | вертунів |
Орудний | вертуном | вертунами |
Місцевий | на/у вертуні, вертунові | на/у вертунах |
Кличний | вертуне | вертуни |