верхотура
ВЕРХОТУРА, и, ж ., розм., жарт. Верхня частина якого-небудь приміщення, верхній поверх. - Чекали внизу, і довелося на цю верхотуру! Ху.. з рюкзаками... без ліфта! (Дмит., Розлука, 1957, 132); - І багато народу було?.. - Повний клуб. І внизу, і на верхотурі, - пояснив дід (Кучер, Дорога.., 1958, 225).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | верхотура | верхотури |
Родовий | верхотури | верхотур |
Давальний | верхотурі | верхотурам |
Знахідний | верхотуру | верхотури |
Орудний | верхотурою | верхотурами |
Місцевий | на/у верхотурі | на/у верхотурах |
Кличний | верхотуро | верхотури |